ПОБАЖАННЯ ІТАЛІЙЦІВ: ХАЙ БУДЕ МИР, ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНА
28 листопада 2024 року у газеті "Голосі Самбірщини" писали про приїзд на наші терени, а саме до батька знаного у світі велогонщика Ярослава Поповича Павла Поповича доброчинців з Італії. Тоді він деталізував план відвідин Дон падре Франка з ще двома італійцями жителів району. Вони прибули, щоб передати гуманітарну допомогу (новий та вживаний одяг), зібрану парафіянами, а це 60 італійських сімей, де служить Дон падре Франко. Найперше завітали у КЗ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст." – до дітей з обмеженими можливостями. А потім у три сім’ї: у Корналовичах, Гордині та Великій Білині. Навідалися у Корналовичах до оселі на той час 14-річної, а тепер вже 15-річної дівчинки з ДЦП. Священнослужитель тоді і тепер став навколішки біля неї і молився за облегшення її земного тягаря. Під час перших відвідин, як і других, він передав їй кошти. Цього разу сума склала 800 євро. Аналогічно зробив і в сім’ї у Гордині, де зростає 12 дітей (в однієї сестри 8 дітей, та в другої – четверо). Дорогою до них італійці зупинилися у центральній садибі Новокалинівської територіальної громади біля Алеї Пам’яті Героїв, де їх зустріла секретар міської ради Ярослава Каркач і розповіла, що громада, яка налічує 14107 жителів, з 2014 року російсько-української війни вже втратила 45 захисників. Священнослужитель із своїм товаришем все зафільмували. Дон падре Франко став навколішки, зі сльозами на очах помолився, а потім підійшов до портрета кожного загиблого і поклонився. Згодом додав: "Якби був молодший, приїхав би в Україну і пішов на фронт у статусі капелана”. Відзначив, що місце для Алеї біля храму вибрано дуже вдало, де постійно моляться.
Ярослава Каркач вручила італійським доброчинцям від міської ради та від себе особисто пам’ятні сувеніри.
Варто сказати, що Дон падре Франко не забував про тих, до кого вперше завіз його п. Павло, який всіляко підтримує потребуючих, а передусім бійців на фронті. І не стільки тому що є депутатом Новокалинівської міської ради, директором спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з велоспорту "Медик" у м. Дрогобич, а з чисто людських почуттів: не можна покидати наодинці тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, тим більше в умовах війни.
Перед приїздом добродійників він відмовляється від усіх особистих справ і приділяє увагу виключно гостям з-за кордону. Попередньо виконав прохання священнослужителя, який перед святом Миколая Чудотворця попросив з’ясувати розмір взуття дітей з сімей, де раніше побував, щоб придбати для них якісне зимове взуття, що й було зроблено. Відтак гарний подарунок – тепле взуття розвіз Павло Попович у День Святого Миколая трьом родинам з села Корналовичі, Гордині і Великої Білини.
Багато людей відгукнулися, дізнавшись про їхню чергову поїздку. Відвідавши Самбірщину, вони поїхали до Києва, аби принести пожертву Місіонерським Сестрам Милосердя. Ці монахині від початку війни залишаються тут, щоб бути поруч з бідними, незважаючи на всі небезпеки.
Дон падре Франко сказав: "Ми не знаємо, чи здійснимо ще якісь поїздки. Ця четверта. Але продовжуватимемо всіляко підтримувати Україну не лише молитвою, а й економічно, відправляючи нужденним сім’ям гумвантаж. Ми стоїмо разом з українським народом. Приїхали з міста Кваррата в провінції Пістойя, приблизно за 20-30 км від Флоренції.
Звичайно, молимося і сподіваємося на мир, але на справедливий мир у Правді і справедливості.
Софія КОЗАК «Голос Самбірщини»
